Методична скарбничка для педагогів

Моральні цінності Святого Письма

5 клас

Вступ

Творіння людини – найвище напруження всіх ваших сил.

Це і життєва мудрість, і майстерність, і мистецтво.

Діти – не тільки і не стільки джерело радості.

Діти – це щастя, створене вашою працею.

В. Сухомлинський 

В статті розміщено ігри, тести, кросворди, цікаві завдання

детальніше тут

Виховання духовності учнів на уроках

  Одним з основних завдань сучасної школи є формування в учнів загальнолюдських духовних цінностей та орієнтирів. Серед них – доброта, любов до ближнього, повага до навколишнього.

  Виховання духовності учнів є актуальним і належить до проблем соціального характеру, оскільки пов’язане з таким поняттям, як формування особистості.

  В наш час ми часто можемо почути  заклик до підняття національної свідомості людини та виховання справжнього громадянина. А поштовхом і основою для цього є в першу чергу виховання духовності особистості. Школі потрібно з малку турбуватися про духовний світ дитини.

  Саме тоді країна буде бачити молодь – як майбутнє  нашої нації, рушійну силу, яка спроможна вирішити проблему держави не на свою користь.

  Проблема духовності цікавила людство у всі часи. Ця проблема досліджувалася багатьма науками.

  Уже в первісну епоху складаються перші уявлення про духовність. Новий підхід виробляється у християнській традиції. Тут духовність наділяється новим обличчям і вважається, що духовність притаманна людині розумній, що виділяє її з тваринного світу та уподібнює Богу.

  На думку вчених, поняття «духовність» - це категорія етики, яка визначає моральний вимір людської життєдіяльності, це живе джерело доброчесностей людини, її моральна спроможність та вища цінність.

  Дбаючи про глибокі і міцні знання, кожен учитель усвідомлює, що наш учень – не «комора знань», а це людина, яка починається з добра, випускник школи, це особистість з позитивною «Я-концепцією», духовно розвинена, готова до життя у сьогоднішньому суспільстві. Тому наш педагогічний колектив приділяє багато уваги духовному вихованню учнів.

  Дуже гарно мати добрі знання, але ще краще – добру душу. Від того, яким цінностям молода людина буде надавати перевагу, залежить не лише її доля, її особистий успіх, але й доля нашої країни.

  Досвід суспільства свідчить про те, що молодій людині необхідно не тільки вчитися навчати, але й вчитися любити.

  Сьогодні стає очевидним, що будь-які порушення, або відсутність культури поведінки, її моральних норм, негативно відбивається на духовному та емоційному станах суспільства.

  У роботі з духовного виховання важливим орієнтиром є особистісний підхід.

  Кожному вчителеві, на мій погляд, необхідні знання трьох ступенів морального виховання: на першому ступені - відбувається засвоєння початкових правил поведінки, розвиваються моральні почуття; на другому ступені – формуються етичні поняття; на третьому – виробляються моральні переконання, стійкі звички поведінки, продовжується розвиток моральних почуттів.       

  Сім’я і школа відігріють першочергову роль у процесі духовного виховання. Зерна добрих людських почуттів у душах школярів можна розвивати тільки щирою любов’ю до дітей. Діти, виховані любов’ю і ласкою вчителя, впевнено підуть шляхом духовного вдосконалення.

  Доброта вчителя позитивно впливає  на духовне виховання учнів. Душа школяра під впливом доброти вчителя  розкривається, освітлюється, оживляється. Тому виховання доброти необхідне вчителю, щоб оживити свою працю.

  Духовне виховання тісно пов’язане з навчанням і про це добре знають педагоги. Але в деякій мірі вони незалежні один від одного.

  Людина може мати визнання, вміти працювати, але в плані духовності є нерозвиненою. Багато важливих рис духовного світу дитини закладається в дошкільному закладі та в початкових  класах. Саме тут дитина отримує основи знань духовності.

  Найголовніше завдання полягає у тому, щоб у дитячій душі стверджувались співчуття, турбота, готовність прийти на допомогу, поділитися радістю і горем, увага, доброта до всього прекрасного, що є у світі, а насамперед – до людини. Про це ми навчаємо в урочний і позаурочний час.

  Вихователеві та вчителю, щоб запобігти безсердечності, необхідно виховувати людей у дусі  сердечної турботи про живе – рослин, тварин, птахів.

  Дитина, яка бере близько до серця, що в зимову холоднечу синичка – беззахисна і рятує її від загибелі, оберігає деревце, ніколи не стане жорстокою, безсердечною щодо людей.

  Духовний розвиток особистості – це процес, що триває впродовж усього її свідомого життя. До формування духовного світу дитини потрібний системний підхід.

  Духовне виховання учнів має наскрізно пронизувати весь навчально-виховний процес, органічно поєднувати національне, громадянське, моральне, патріотичне, родинно-сімейне, естетичне, правове, екологічне, фізичне та трудове виховання.

  Виховна система школи створюється силами всіх учасників навчально-виховного процесу: вчителями, дітьми, батьками. Результатом роботи коли є випускник.

  Духовне виховання є пріоритетним напрямком роботи нашого НВК. Ми максимально використовуємо виховний потенціал кожного предмету при формуванні базових духовних цінностей.

  Важко переоцінити значення предметів гуманітарного циклу. Дисципліни цього блоку (історія, українська мова і література, зарубіжна література, краєзнавство, художня культура) сприяють формуванню молоді цілісного розуміння принципів духовного виховання.

  Вчителі української та зарубіжної літератури мають чи не найбільшу можливість впливати на формування духовності  дитини, впливати на її емоційну сферу і відповідно формувати систему  духовних цінностей. Уроки літератури, на яких учні детально аналізують прочитані твори,  – це уроки життя, на яких можна привити учням кращі моральні принципи майбутнього будівника України.

  Розглянемо ще предмет історії. Такі теми уроків, як «Ізраїльсько-Іудейське царство», «Повчання дітям» В. Мономаха, «Значення Біблії в культурі людства» - це чи не одні із найбільш впливових у розвитку духовного виховання дітей. Історія вчить, що від стану людської духовності процвітали й занепадали держави, царства та імперії.

  В. Сухомлинський писав: «Мова – духовне багатство народу», «Скільки мені відомо мов, стільки я є людина». Тому можна тільки позитивно розглядати виховання духовності на уроках іноземної мови.

  На уроках математики, фізики, хімії, біології учні одержують основи знань, які є теж не менш важливі на сучасному етапі. Вчителі предметів математично-природничого циклу вдаються до різних експериментів щодо тлумачення матеріалу, наприклад: за допомого вишивки, орнаменту можна показати різні геометричні перетворення.

  На уроках математики створюється емоційний настрій. Перед викладом нового матеріалу провести бесіду про українських вчених математиків,  місце математики у житті давніх та сучасних людей. Схвально, коли використовуються задачі екологічного та краєзнавчого характеру, елементи статистики.

  Вивчення фізики має не лише спрямованість фізичної освіти, а й світоглядний потенціал -  вплив на інтелектуальний, духовний та політехнічний розвиток. Розвивається прагнення шукати істину не лише науковими засобами, а й також і з вірою в можливість духовного пізнання. Вчителі використовують цікаві розповіді про окремі епізоди з життя та діяльності видатних українських вчених, винахідників, історичні довідки про відкриття фізичних законів, використовують уривки з творів, поезій та їх пояснюють з фізичної точки зору.

  На уроках фізкультури формуються якості, які необхідні людині: висока працездатність, витривалість, чіткість, наполегливість, відповідальність.

  Духовне виховання відбувається і засобами праці на уроці трудового навчання.

  Висновок:

  Питання виховання духовності має давню історію, але на сучасному етапі оновлюється і потребує подальшого дослідження. Нема важливішого завдання, ніж виховання духовно багатого покоління. Без об’єднання зусиль цього зробити буде не можливо. І якщо кожен класовод, вчитель-предметник буде використовувати на своєму уроці подібні повідомлення, вноситиме краплинку духовності в загальний процес навчання і виховання школярів і якщо така робота буде постійною, то ці виховні моменти-краплинки зіллються і утворять потужний потік духовності, спрямований до учнівської душі.