Учням на час карантину

ВІДРОДЖЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ДУХОВНОСТІ ХХст. Святе Письмо навчає: «… благодать вам і мир від Бога, Отця нашого і Господа Ісуса Христа, що за наші гріхи дав Самого Себе, щоб від злого сучасного віку нас визволити» (Гал. 1:3-4). Якщо хочеш знати відповіді на важливі для кожної людини запитання, вивчи цей урок: 1. Як українська Церква опинилася у «вавилонському полоні» войовничого атеїстичного суспільства? 2. Як українська духовність відродилася заново до життя? 3. Чим є повчальною духовна історія України ХХ століття для кожного із нас? Опорні слова і поняття: Атеїзм – заперечення існування Бога і надприродних сил. Духовність – внутрішній стан людини чи суспільства, відчуття їх зв’язку зі Святим Духом Господом Животворящим. Біблійна історія Прочитай історію про початок вавилонського полону (2(4)Цар. 24:11-15). 1. Як і чому українська Церква опинилася у «вавилонському полоні» войовничого атеїстичного суспільства? Після 1917 року українське духовне життя, рідна Церква зазнали ганьби «вавилонського полону». Адже до влади у тодішній державі, до якої належала Україна, – Радянському Союзі – прийшли не віруючі люди. Вони почали масово закривати церкви, перетворюючи їх чи то на баскетбольні зали, чи кінотеатри, чи навіть виробничі склади. Більшість священиків були оголошені ворогами народу, «контрреволюційними елементами», а тому чимало з них вивезені до Сибіру чи розстріляні. Церкву відділили від школи. Заборонено вивчення Закону Божого. Його замінено атеїстичною пропагандою, якою було пронизано зміст усіх навчальних предметів – від біології до літератури. Святотатство, тобто пограбування храмів, стало фактично державною політикою. За розпорядженням більшовицьких вождів, золото церковних куполів переплавлялося на злитки, за які нібито купляли за кордоном хліб для голодуючих, а насправді більшість із них осідали в кишенях партійних чиновників. Хоча в країні була проголошена свобода совісті, однак влада встановлювала стеження за учнями та за тими, хто працював на державній роботі, але відвідував церкву чи молитовний дім. Повністю було заборонено випускати і продавати літературу релігійного змісту. Влада намагалася всіляко принизити Церкву і вірних. Так, на саму Пасху часто влаштовувалися суботники або «тематичні екскурсії» на свиноферми. Та українці не скорилися перед владою нечистого. Вони потай хрестили новонароджуваних дітей у церквах, багато з яких діяли і підпільно, тому їх називали катакомбними. Поминали за християнським звичаєм померлих. Готували кутю та інші 12 страв до Різдвяних свят. Розписували писанки до Великодня. І молилися за повернення Спасителя на рідну землю. Поміркуй і дай відповідь: 1.Чому становище Української Церкви у ХХ столітті можна порівняти з вавилонським полоном? 2. Як Церква та миряни опиралися безбожному режимові? 3. Що тобі відомо про переслідування Церкви і релігійних дисидентів за часів радянської влади з розповідей родичів та знайомих? 2. Як українська духовність відродилася заново до життя? Подвиг новомучеників ХХ століття підтримав віру співвітчизників. І зрештою Господь зглянувся на молитви українців. 1991 року наша Вітчизна не тільки отримує незалежність. Починається духовне відродження українського народу. Храми повертаються їхнім законним власникам. Будуються нові церкви та молитовні будинки. Сотні християнських громад виходять із підпілля. З’являються церковні часописи. Доступними кожному мешканцю України стають Святе Письмо і релігійна література. Церковні громади беруть на себе волонтерські функції – догляд за хворими, самотніми, допомогу неімущим, організацію благодійних концертів. Відкриваються вищі навчальні заклади духовного спрямування та недільні школи при релігійних громадах та монастирях. Прокидається приспана десятиліттями духовна свідомість українців, їхня любов і довіра до Господа. Згідно з останніми соціологічними опитуваннями, три чверті дорослого населення України вважає себе християнами. До школи приходить християнська етика – предмет, який навчає жити, наслідуючи жертвенний подвиг Ісуса, пам’ятаючи, що то наш єдиний шлях до спасіння. Це цікаво! На початку ХХІ століття на території України функціонують 19 християнських конфесій, але така різноманітність не заважає в останні роки зберігати мир і християнський спокій у державі, адже, згідно з опитуваннями, саме Церква твердо займає перше місце серед суспільних установ і організацій, які викликають найвищу довіру у громадян. Навпаки, останнім часом усе популярнішими в суспільстві і серед релігійних діячів стають ідеї екуменічного порозуміння, дедалі частіше проводяться спільні богослужіння та благословення. 3. Чим є повчальною духовна історія України ХХ століття для кожного із нас? Духовна історія України ХХ століття навчає нас бути пильними у дотриманні віри батьків, непохитними у відстоюванні переконань, які дарував нам Господь, цінити завоювання релігійної і національної свободи, що прийшли до нас разом із незалежністю України, молитися за добробут Батьківщини і народу, добрими ділами примножувати славу України і славу Божу. Повчальний вірш Душу схиляємо нині до пресвятих молитов. Боже, даруй Україні Волю, Добро і Любов. Ти на землі і на небі, в нашім добрі і журбі, Ми припадаєм до Тебе, йдем поклонитись Тобі. Кличуть героїв могили, кличуть високі хрести, Милості просим і сили, Боже, гріхи нам прости. Чисті життя пливуть ріки, колос ваги вже набрав. Віруєм в Тебе навіки, смертю Ти смерть подолав. Мужність живе у родині, кривди наш нарід зазнав. Боже, даруй Україні Волю, Добро і Любов. (Володимир Вихрущ.) Поміркуй і дай відповідь: Які ознаки духовного відродження України змальовує нам В.Вихрущ у поезії «Молитва»? Яким ти бачиш майбутнє України? Запам’ятай! Духовно-національне відродження України – справа кожного її громадянина зі сподіванням на Божу допомогу

 

        Феодосій народився близько 1036 р. під Києвом, у місті  Васильєві (тепер Васильків), у боярській сім'ї. Невдовзі  його батько одержав призначення у Курськ на посаду тіуна (управителя). Тут пройшло дитинство Феодосія.                                      

    З юних літ він поринав у релігійні роздуми і мрії про чернецьке життя,

багато часу проводив у церкві, купував зерно і сам випікав  проскуру, яку приносив у храм для причастя віруючих.

     Коли помер батько, йому ледве виповнилося 12 років. Не  бажаючи присвячувати своє життя службовій кар'єрі, як це передбачалося суспільним становищем батьків, він незабаром таємно пішов із дому з паломниками, від яких наслухався розповідей про Єрусалим та інші святі місця Сходу. Проте мати, вольова і рішуча жінка, розшукала сина і повернула додому. Невдалою виявилася і друга його втеча з дому. Зате третя спроба увінчалася успіхом і йому вдалося дістатися до Києва з купцями.

       Обійшовши кілька монастирів, Феодосій залишився біля Антонія і в 1058

р. у заснованому ним Печерському монастирі прийняв чернечий постриг від

Никона (Іларіона, якому дано це ім’я у чернецтві). За смиренне життя,

працелюбність і високу духовність Феодосій невдовзі був висвячений у

ієродиякони, а потім і в ієроченці. Мати, яка не припиняла пошуків сина,

знайшла його у Печерському монастирі. Вона благала його повернутися до

світського життя, але Феодосій врешті-решт умовив і її прийняти чернецтво.

           У 1062 р. Феодосій, з благословення преподобного Антонія, став

ігуменом Печерського монастиря. Невдовзі братія налічувала близько ста

чоловік. Таке швидке збільшення кількості ченців вимагало спорудження нових

келій і розвитку монастирського господарства. Тому всі зусилля Феодосій

зосередив на спорудженні в Печерському монастирі величного храму на честь

Успіння Пресвятої Богородиці. Успенський собор було закладено Феодосієм у

1078 р. з благословення Антонія, який доживав свої дні, а завершено вже після

їхньої смерті в 1078 р.

         Сам Феодосій вів суворе аскетичне життя. Він користувався високим

авторитетом, повагою і любов’ю як ченців, так і мирян, активно займався

літературною, насамперед богословсько-повчальною і церковно-

публіцистичною діяльністю. Феодосій покинув світ через рік після смерті

Антонія у 1074 р., не доживши до 40 років.

       У 1091 р. його мощі розшукав  преподобний Нестор. Тоді ж вони були перенесені в уже освячений Успенський  собор Печерського монастиря.

        У 1108 р. відбулася канонізація святого.

        За своє недовге життя  преподобному Феодосію вдалося перетворити Печерський монастир на центр  давньоруської духовності. Діяльність Феодосія заклала міцне підґрунтя

  Фільми «Антоній Печерський», «Феодосій Печерський».

   http://www.glas.org.ua/projects/holylife/feodosij.html;

     Анто́ній Пече́рський – організатор чернецтва, засновник  Києво-Печерського монастиря  і будівничий  Свято-Успенського собору . З його ім’ям пов’язують реорганізацію києво-руських монастирів на засадах суворих чернечих

традицій Святої гори (Афон, Греція).

     Аскетичне життя Антонія було прикладом і зразком для князів і

простих людей . Преподобний Антоній (світське ім’я Антип) народився в Любечі  біля  Чернігова . Прагнучи душевного спокою, юнак викопав печеру, де молився на самоті.

      Невдовзі Антип вирушив на гору Афон, що уславилась як  осередок православного чернечого життя. Там жили подвижники духу, постом і

молитвою досягаючи внутрішньої гармонії. Обійшовши чи не всі  афонські  монастирі , Антип в одному з них прийняв постриг і взяв  собі ім’я  Антоній.    
За час свого подвижництва на Афоні він заслужив повагу серед ченців.

Одної ночі ігумену монастиря у сні з’явилась Матір Божа, яка сказала, що він

повинен повернутися на Батьківщину, щоб сприяти поширенню слова Божого.

       У 1013 році Антоній прибув до  Києва . Відвідавши чернечі обителі, він не

вподобав собі жодної і оселився в окремій печері в селі Берестовому, у

передмісті Києва.

        Після смерті князя Володимира Великого, коли почалася боротьба за владу, Антоній покидає свою обитель і знову мандрує на Афон. Повернувшись лише після утвердження на престолі Ярослава Мудрого та  обрання митрополитом  Іларіона, він знову оселився в печері.  Харчувався тільки рослинною їжею, навіть у дозволені дні утримувався від вживання м’яса. Про ченця-аскета пішла слава Києвом і всією Руською землею.

    До Антонія сходяться подвижники та учні, молитвами і постом досягаючи релігійно-моральної досконалості. Потерпаючи від  щоденних відвідувачів і прагнучи самотності, Антоній перебрався на сусідню гору і викопав собі нову печеру. З часом поруч оселилися нові відлюдники, їх кількість зростала. На прохання Антонія великий князь  Ізяслав  віддав монастирю гору над печерами, і з благословення Антонія тут було споруджено дерев’яну церкву, а довкола обведено гостроколом. Монастир став жити за єдиними правилами і статутом, перейнятими з афонських обителей. Так заснувався Києво-Печерський монастир.

      Антоній брав активну участь у політичному житті і свого часу підтримував князя Святослава Ярославича в його боротьбі за великокнязівський престол із князем  Ізяславом Ярославичем .

    Під час повстання киян, обурених правлінням Ізяслава, Антоній перебирається до Чернігова,  він розпочав будівництво ще одного

печерного монастиря. У Чернігові він жив недовго, з поверненням на київський

стіл Ізяслава Ярославовича Антоній також прибуває до Києва. Останні роки він

провів у створеному ним Печерському монастирі, де 1073 року розпочав

будівництво собору Успіння Пресвятої Богородиці, ознаменоване багатьма

чудесами.

       Помер преподобний Антоній на 90-у році життя. Його мощі й донині

знаходяться у печері, в якій він у пості і молитві ніс свій чернечий подвиг і яка

названа його ім’ям, а  Києво-Печерська лавра  стала святинею православної

церкви, що ось уже близько тисячі років є місцем поклоніння прочан.

  














 Контрольна     робота.  Людина  і  світ .

            

  1 - рівень

Вибери   правильну  відповідь .

1. Зіткнення  сторін , поглядів , сил  називається

       а ) конфліктом ;

        б ) комунікацією ;

        в ) конкуренцією ;

        г ) демонстрацією.

2 . Три  основні  теоріі  походження  людини :

       а )  революційна, гносеологічна, космічна ;

       б ) еволюційна,теологічна, космічна ;

       в ) еволюційна, гносеологічна, космічна ;

       г ) революційна, теологічна, соціально-політична ;

3 . Загальна  декларація  прав  людини  ухвалена  Генеральною Асамблеєю ООН

         а )  3 жовтня 1946 ;

         б )  5 листопада 1947 ;

         в ) 10 грудня 1948 ;                                                                                                                                       

         г ) 15 січня 1949

       

 2 - рівень            

 4 . Назви  зовнішні  атрибути  субкультури :

………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………

5 . Продовжте  відкриті  речення :

     

     а )  За порядком  голосування  й  підрахунком  голосів  розрізняються  такі             види   виборчих  систем : ………………………………………………………….

…………………………………………………………………………………………

…………………………………………………………………………………………   

  б ) За  часом  проведення  вибори  в  Украіні  поділяються  на ……………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………..

  6 .  Встановіть  відповідність :

КСЕНОФОБІЯ -                          протиставлення  одних  поглядів  чи  дій  у  політиці

                                                              іншим, партія  або група, що йде наперекір  думці    

                                                             більшості  або панівній думці та висуває  альтернативну    

                                                              політику, інший  спосіб  вирішення  проблем .

                                   

ЛОБІЗМ -                                         хворобливий  стан, що виявляється  в  нав язливому    

                                                               страху  та  ворожості  стосовно  чужинців  або  будь-

                                                               чого        незнайомого, чужоземного .

ОПОЗИЦІЯ-                                       скоординована  практика  відстоювання  інтересів  або    

                                                                  чинення тиску  на  законодавців і  чиновників  

                                                                  неурядовими організаціями, фінансово-промисловими       

                                                                  групами чи  етнічними  спільнотами  на  користь  того               

                                                                   або      іншого    рішення .

ДИСКРИМІНАЦІЯ-                      обмеження  прав людини  або  соціальноі, етнонаціо-   

                                                                     нальноі   чи  конфесійної  групи  за  певною  ознакою .                                                                                

                            

  

                        3- рівень

 7 . Проаналізуйте  поняття  « соціальна мобільність».                              

      Які існують  типи  соціальноі  мобільності .

                             

                              4- рівень

  8. Напишіть твір-роздум  на  тему :  «Як  я  розумію , що  таке  ідеальне                

        громадянське  суспільство» .